Я довго думала, що подарувати хлопцю на річницю. Хотілося чогось особливого, не просто річ «для галочки», а того, що справді його порадує. Він завжди був досить скромним у одязі, аксесуарах, а тим більше у парфумах. У ванній стояв один старий флакон, майже порожній, і він навіть не пам’ятав, як він туди потрапив.
Мені завжди подобався Dior Sauvage, його й вирішила подарувати.
Коли він уперше розпилив його на себе, я навіть трохи розгубилась. Він одразу ніби став іншим. Розправив плечі, почав рухатися інакше. Усмішка стала іншою, погляд трішки впевненішим. І запах він не просто добре пахнув, він запам’ятався.
І найприємніше він сам почав більше звертати на себе увагу. Почав цікавитися стилем, акуратніше ставитися до свого вигляду, а в поведінці з’явився більший внутрішній стержень.

Я ніколи не вважав себе особливо привабливим. Та й з дівчатами було… нормально, але без особливих успіхів. Впевненість часто залежала від настрою, і в якийсь момент я зрозумів: хочу щось змінити. Почав з простого — зовнішнього вигляду. Купив собі базові речі, оновив зачіску. І вирішив: час придбати нормальний парфум. Не той, що пилиться у ванній ще з 10 класу, а щось, що справді працює.
Почав читати, дивитися огляди. Усюди натрапляв на Dior Sauvage. Подумав: нехай буде. Коли флакон прийшов, я навіть не знав, чого очікувати. Розпилив — і ніби хтось увімкнув світло. Свіжість, сила, внутрішня чистота, але з якимось диким чоловічим відтінком. Словами не передати, але я відчув себе інакше.
А далі почалося цікаве. Я став помічати, що на мене почали звертати увагу. Дівчина в кав’ярні двічі посміхнулася. На роботі колега зробила комплімент. А одного разу в спортзалі дівчина, проходячи повз, сказала: "Дуже класний аромат, прямо чіпляє."
Я не став іншою людиною. Але з Dior Sauvage я став собою, тільки кращим. Впевненішим. Спокійнішим. З цим ароматом ніби поруч стоїть версія мене з підсиленою харизмою.

До парфумів завжди ставився нейтрально, але вирішив щось собі прикупити. Вибір упав на Dior Sauvage. Коли прийшло замовлення, відкрив коробку, кілька разів пшикнув і пішов на пари. Особливо нічого не очікував — просто хотів освіжитися.
Сів на лекції, як завжди, на третьому ряду. Справа від мене — дівчина, з якою раніше майже не спілкувався. Красива, спокійна, трохи стримана. Сидимо, слухаємо викладача, і я помічаю, що вона якось по-іншому себе поводить. Спочатку просто нахилилася ближче до зошита. Потім — трохи до мене. І от уже весь блок лекції вона ніби спеціально принюхується: то волосся поправить, то злегка повертається в мій бік, роблячи вигляд, що щось записує.
Через деякий час вона запитала, що за парфум у мене.
З тієї пари все і почалося. Випадковий аромат. Один флакон. Одна реакція — і вже розмова. Потім кава. Потім прогулянки. А далі — як у романтичній історії.
Тепер вона жартує, що закохалася не в мене, а в мій аромат.